Особливості зберігання посівного матеріалу
Збереження якості насіння, від збирання до використання, є одним із найважливіших завдань, що постають перед сільгоспвиробником.
Високі врожаї можна отримати лише при використанні здорового високоякісного насіння, що має високі потенціальні властивості . Тому насіння до посіву треба зберігати в таких умовах, щоб воно забезпечило високу енергію проростання, високу схожість і було здатне дати здорову високопродуктивну рослину, а це вимагає певних умов і спеціального режиму.
Кожна партія насіння, що зберігається, повинна пройти перевірку посівних якостей та отримати Сертифікат, що засвідчують посівні якості насіння. Необхідно забезпечити повне зберігання сухого насіння від псування і засміченості іншими культурами і сортами. Для цього складають план розміщення насіння в насіннєсховищах. Відповідно сховища повинні бути критими та сухими, знезараженими від комірних шкідників. Мішки зберігають при вологості насіння, яка не перевищує стандартну, на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15 см, а від стіни – 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь-якого місця.
При зберіганні насіння насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м. У складських приміщеннях з активною вентиляцією висота бурту насіння зернових культур допускається до 3 м. Слід уникати розміщення в сусідніх засіках насіння важко відокремлюваних культур (жито і пшениця, ячмінь і овес)
На зберігання насіння істотно впливає його вологість. Підвищений вміст вологи спричиняє посилення «дихання», що в свою чергу приводить до втрати сухих речовин та різкому зниженню схожості. підвищена вологість зерен сприяє проростанню, а це значною мірою підвищує кількісні втрати і знижує якість. При підвищенні вологості насіння підсилюється розвиток мікроорганізмів, комах та кліщів, що сприяє самозігріванню.
Особливого догляду вимагає насіння з підвищеною вологістю, а також свіжозібране, схильне до самозігрівання. Партії насіння, які хоча б один раз частково самозігрівались, стають нестійкими при зберіганні навіть при усуненні даного процесу. Наявна мікрофлора при найменших сприятливих умовах знову активізується і швидко призводить до підвищення температури в насіннєвих партіях.
Перевірку вологості насіння треба контролювати щомісяця - при температурі насіння 0°С і нижче, два рази на місяць при температурі вище 0°С, а також після кожного складського переміщення.
Під час зберігання необхідно підтримувати температуру повітря в сховищі. Найоптимальнішою є температура менше +10 ° С, при якій зберігається низька активність дихання зерна, практично не розвиваються мікроорганізми та шкідники, виключається процес самозігрівання.
Небажаним є і переохолодження насіння (нижче мінус 10-15°С). Навесні не можна допускати швидкого прогрівання насіння, аби воно прогрівалося поступово.
Для цього насіннєсховище необхідно провітрювати тільки вночі, або в прохолодні дні.
Температуру насіння визначають за допомогою термощупів. Температуру на початку зберігання необхідно вимірювати щодня, через 1-2 місяці не менш чим - 2-3 рази у тиждень, а узимку - раз у тиждень.
Облік насіння, його рух, якість, відображають у «Шнуровій книзі обліку насіння» встановленої форми. Записи в ній повинні відповідати сортовим і насіннєвим документам та даним бухгалтерського обліку.
ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області
